середа, 5 серпня 2009 р.

Бізнес як творчість

Насправді хочу сказати, що зараз нам просто катастрофічно необхідно міняти свідомість. І роботи з цього приводу - не просто багато, а шалено багато, вистачить, напевно, на декілька поколінь.

Все, насправді, просто. Всі відповіді завжди лежать на поверхні. Найтяжче у культурній праці - впроваджувати типи мислення у народ. Тим більше, якщо зацікавлених у такій роботі не так-то й багато, й лояльних (читай прогресивних) меценатів нема.

Читаючи дослід Забужко про Франка, розумієш, що справа класиків не тільки не завершена, а ще й дужа далека навіть від кульмінації. Все навколо - тільки початок епохи. І ця епоха ніколи не буде гарантовано нашою, динаміка подій у країні та світі завжди може відняти в нас те, що ми напрацьовували довгий час. І якщо ми не будемо готові до таких зазіхань на наше право будувати життя, як вважаємо за потрібне, початок епохи дуже швидко стане її кінцем.

Шлях культури тим важчий, що зараз прищепити треба не просто мораль, а здатність до формування та оцінки цінностей. Фактично, людей треба вчити самостійності та прагненню до самоствердження. І це ніколи не може бути примусовим. Примус народжує статичну систему, а я вже казав, що така система сама поїдає себе, бо не припускає народженню нових, відмінних від самої себе світоглядів, і вироджується у порожню обрядовість. Врешті решт, її зламає хтось інший, зацікавлений в домінуванні.
Ми не можемо використовувати ані "бога", ані "вождя", ані будь-який інший ідолізованний засіб утримання в рамках правил. Самі ці засоби суперечать принципу гнучкості думки, її невпинному становленні та метаморфозах. Ці засоби змінюють поверхневі шари народної психіки, але коріння його залишається незмінним. І як тільки "бог" або "вождь" перестануть впливати на її "центри задоволення", система розвалиться. Хтось подасться у деструктивізм, а хтось почне будувати все заново, набиваючи ті самі гулі у процесі дубльованого розвитку.

Але культура залежить від матеріального становища. Так, чи інакше, а всім потрібно їсти і пити, а це в сучасному світі можливо робити лише всередині системи економічних відносин. Але ця матеріальна сфера заражена корупцією та вузькістю інтересів. Мало є людей, які мають стратегічне мислення, і бажають не тимчасового "швидкого прибутку", а влаштувати стабільний бізнес, який принесе благо не тільки їм, а ще й дітям та онукам (якщо це, звичайно, має значення).
На мою думку, наміром створення стабільного бізнесу керує не тільки і не стільки бажання отримувати прибуток, як бажання ствердити себе через таку специфічну творчість. Голова компанії, що була побудована ним від першої копійки та першої цеглини їхнього приміщення, завжди буде ставитися до свого бізнесу як до свого твору, свого дітища.
Якщо зробити грубий висновок, то такий бізнесмен - художник в своєму роді. Зазвичай такі люди мають у собі любов до культури, розуміння її значення, тобто він сам невід'ємний від культури, є її частиною. Адже культура охоплює і економіку також. Це в останній час вона вийшла не тільки за її рамки, та рамки закону, але й навіть за рамки здорового глузду. І це жахливо. Не тільки з точки зору того, скільки від того страждає людей, а скільки втрачається можливостей досягнути вищого рівня життя. До того ж - для всіх. Тобто, і для роботодавця, і для його робітників. Тільки хворе мислення якихось обмежених людей може отак гальмувати прийняття новітніх, екологічно безпечних технологій з видобутку енергії, використання земельних ресурсів для сільського господарства. Перспективи лежать буквально під ногами, а їх нехтують просто злочинно. В такому випадку я можу тільки сказати: "Я не доганяю..."
В світі є багато прекрасних речей, а ми довбемося об питання виживання напевно навіть більше, аніж інші тварини на Землі. Нема балансу... нема балансу...

От саме тому зараз нам конче необхідно міняти свідомість. Як свою, так і людей навколо. Особливо тих, хто працює з економікою, бо то, наче "група ризику".

Немає коментарів:

Дописати коментар